І. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 1-4 КЛАСІВ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 1, 3-4-х класів гімназії розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної        послідовності   і    достатності   засвоєння   учнями   предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації       до   індивідуальних  особливостей,  інтелектуальних  і   фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст   програми має потенціал    для формування   у здобувачів   таких

ключових компетентностей:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми використовуватимуться внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання

– фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта розпочинається переважно із шести років.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-х та 3-4-х класів

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1,3-4-х класів визначено

відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти: 1-й клас — 23 год/тижд., загальний обсяг 1-і класи – 1610 годин/навчальний рік; 3-й клас

— 26 год/тижд., 3-і класи - 1820 годин/навчальний рік 4-й клас — 26 год/тижд., загальний обсяг 4-і класи - 2730 годин/навчальний рік.

При складанні навчальних планів для 1,3-4 класів використані Оновлені типові освітні та навчальні програми для 1-х класів закладів загальної середньої освіти, у яких оновлено зміст у частині питань цивільного захисту, поводження з вибухонебезпечними предметами, у зв'язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну (затверджені наказом МОН України від 12.08.2022 р. № 743-22) – Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас; Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас (додаток 1, додаток 2, додаток 3, додаток 4).

Навчальні плани 1,3-4-х класів (додаток 1, додаток 2, додаток 3, додаток 4) містять інваріантну складову, обов’язкову для виконання та варіативну складову. Варіативна складова навчального плану (1 год/тижд.) у 1-му класі  використовуватиметься на підсилення предмету інваріантної складової (математика). Варіативна складова навчального плану у 3-му та 4-му класі (по 1 год/тижд.) використовуватиметься на підсилення предметів інваріантної складової (українська мова та літературне читання). Предмети інваріантної складової робочого навчального плану гімназії у межах галузі «Мови і літератури», які посилили годиною варіантної частини (1 година з варіативної частини перенесена до інваріантної), будуть викладатися в 3-4 класах - по семестрах шляхом чергування, а саме: літературне читання - в І семестрі, українська мова – в ІІ.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, які вчитель організовує у межах уроку або у позаурочний час.

З метою посилення індивідуальної роботи з учнями відповідно до

«Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, поділ класів на групи здійснюється під час вивчення англійської мови, української мови, за умови відповідної кількості учнів у класі (більше 27) та інформатики (2-4 класи).

Навчальний план 1,3-4-х класів зорієнтований на роботу за 5-денним навчальним тижнем. Ураховуючи особливості організації освітнього процесу, функціонує група подовженого дня відповідно до чинного законодавства.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Установлення ступеня досягнення учнями 1,3-4-х класів обов’язкових результатів навчання здійснюється відповідно до чинного законодавства, наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» та розробленої власної системи оцінювання результатів навчання учнів, затвердженої на засіданні педагогічної ради гімназії (Протокол №1 від 30 серпня 2021).

Навчальні досягнення здобувачів у 1-му класі підлягаюють вербальному, формувальному (підсумковому) оцінюванню. Навчальні досягнення здобувачів у 3-4-х класах підлягають рівневому (формувальному та підсумковому) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Підготовка педагогічних працівників. З метою забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників всі вчителі 1,3-4-х класів гімназії завершили онлайн-курс для вчителів початкової школи (курс розроблений МОН   України,   студією   онлайн-освіти   ЕdEra   та   громадською   спілкою

«Освіторія»), підвищили методичний і практичний рівні компетентності педагога щодо реалізації завдань нового Державного стандарту початкової

освіти та методиками компетентністного навчання відповідно до основних напрямів державної політики в галузі освіти шляхом проходження навчальних модулів, тренінгів.

ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 5,6 КЛАСІВ

Організація освітньої діяльності в 5-6 класах гімназії (далі-гімназії) здійснюватиметься відповідно до законів України

«Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів країни від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма гімназії. Навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

Створення єдиного освітнього простору, забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти, дотримання державних стандартів освіти в гімназії здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів:

• гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною;
• інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу;
• визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;
• створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує;
• урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5-6 класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх

ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Освітня програма закладу, розроблена на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України 19.02. 2021 р. № 235.

Дана освітня програма

• відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
• визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
• містить навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної Типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі в межах мінімального/максимального навантаження для кожної галузі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та або інтегровано з іншими навчальними предметами;
• містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не

меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

• описує форми організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітня програма реалізує Стратегії розвитку закладу.

Мета і завдання освітньої програми закладу ґрунтуються на визначеній Законом України «Про освіту» меті повної загальної середньої освіти, що передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Визначаючи вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньої програмою, заклад керується чинними нормативними документами у сфері освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні та учениці, які на момент зарахування (переведення) до гімназії, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка) свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня /учениці).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти здобувачі освіти повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол

оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

2. Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) в освітній програмі гімназії відповідає Державному стандарті базової середньої освіти (Додаток 23) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (Додаткок 1 ). Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі закладу встановлено у межах вказаного в Державному стандарті та Типовій освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів та учениць розподіляється між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами.

Загальний обсяг річного навчального навантаження для 5-6 класів.

Таблиця 1

* Години соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі розподіляються на вивчення інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» та предмету «Етика. 5-6 класи»

** Години мовно-літературної освітньої галузі можуть розподілятися на

вивчення мови корінного народу, національної меншини та або другої іноземної мови.

*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

**** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.

Керуючись показниками загальної кількості навчального навантаження, визначеними в Таблиці 1 за галузями, визначено обсяг фактичного річного навантаження для 5-6-х класів.

Результат подано в Таблиці 2.

Таблиця 2

3. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм

В освітній програмі зазначається перелік модельних навчальних програм та навчальних програм що використовуються в освітньому процесі, що містять опис результатів навчання учнів та учениць з навчальних предметів інтегрованих курсів в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами. Оскільки відповідні модельні та/або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, заклад освіти під час формування переліку цих програм врахував низку чинників, а саме

• особливості та потреби учнів та учениць гімназії в досягнені обов’язкових результатів навчання,
• потенціал педагогічного колективу,
• ресурсне забезпечення гімназії,
• навчально-методичний супровід конкретних модельних програм,

наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей,

• варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми гімназії зверталась увага на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та /або навчальних програм освітня програма гімназії є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої цілі та функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки реалізовуються не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі гімназії охоплює досягнення учнями та ученицями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Гімназія здійснив вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України».

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно - тематичних планів та поурочних планів - конспектів є індивідуальною справою вчителя.

Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково - педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація гімназії або працівники методичних служб можуть надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу.

4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі гімназії. Форми організації освітнього процесу, які може запропонувати гімназія: очне навчання, дистанційне навчання, змішане навчання. За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня/учениці.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08 .2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08 .04.2016 класи мають поділ на групи під час вивчення української, англійської мов та інформатики.

4.      Опис інструментарію оцінювання

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів та учениць і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану. Педагогічна рада гімназії може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти зорієнтоване на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Формувальне оцінювання – це оцінювання під час навчання і “для навчання”. “Формувальне”– тому що, на відміну від підсумкового, має на меті формування (або форматування) навчального процесу з урахуванням навчальних потреб кожного учня/учениці задля більш ефективного формування необхідних знань, умінь та ставлень. Це послідовна змістовна взаємодія між учнем/ученицею, учителем і батьками щодо навчальних досягнень учня на підставі всім зрозумілих цілей і критеріїв.

Поточне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням/ученицям усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Поточне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці.

Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких форм та способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

         письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, виготовлення виробів,роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку.

У рамках академічної свободи педагогічні працівники гімназії здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Окрім формувального, поточного та підсумкового семестрового, річного оцінювання, педагогічна рада гімназії може ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів, інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники гімназії залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми.

ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 7-9  КЛАСІВ

Освітня програма (7-9 кл.) гімназії - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спрямованих для (на) досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.

Основою для розробки освітньої програми гімназії є відповідний Державний стандарт загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки між окремих предметами, курси за вибором тощо, зокрема їх інтеграцію, а також логічну послідовність їх вивчення подано в рамках навчальних планів (таблиці 1-4).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/учителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично-допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

У 7-х класах збільшено години на вивчення української мови (таблиця

Навчальний план для 7-9-х класів, які будуть працювати за науково- педагогічним проєктом «Інтелект України», на 2022-2023 навчальний рік складено з конкретизацією варіативної складової (таблиця 2).

 Навчальний план проєктних класів містить складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проєктом "Інтелект України", посилену за рахунок варіативної складової. Також години інваріантної та варіативної складових використано для запровадження навчальних предметів "Навчаємось разом" (7-9 класи), “Природознавство. “Мистецтво” (7-8 кл.)

Предмети навчального плану, що не мають цілої кількості годин (основи здоров’я та українська мова), будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.

Варіативна складова навчального плану гімназії визначається із урахуванням особливостей організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Для забезпечення свідомого вибору предмета, який буде з 8-го класу вивчатися поглиблено,в 7 класі продовжують викладатися курси за вибором (одна група на паралелі), а саме: логіка, німецька мова та українознавство.

У 8-му класі гімназії учні починають поглиблено вивчати математику (8Акл.) (таблиця 3) та англійську мову (8Б кл.) (таблиця 4) тому на вивчення цих предметів збільшено кількість годин.

Індивідуальні заняття з математики у 8А та 9А кл., де учні вивчатимуть цей предмет поглиблено, вводяться з метою задоволення освітніх потреб учнів, надання консультацій та подолання прогалин у знаннях.

Учні 8А (математичного) класу вивчатимуть логіку.

У    9А    класі учні продовжують    поглиблено вивчати математику (таблиця 3), а учні 9Б класу - англійську мова (таблиця 4).

   Змістове наповнення предмета «Трудове навчання» гімназія формує з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази гімназії та кадрового забезпечення.

Збереження здоров’я дітей - головне завдання школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» гімназія формує з варіативних модулів (легка атлетика, футбол, баскетбол, волейбол, легка

атлетика) відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази гімназії та кадрового забезпечення.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного опанування нових знань, перевірці їх на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

 Мистецтво

 Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних

навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі,   уроки-семінари,   конференції,    форуми,   спектаклі,    брифінги, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Функцію перевірки та/або оцінювання                      досягнення      компетентностей    виконує   навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують

перед учителем.

Практичні заняття та заняття з практикуму проводяться з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях з практикуму. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо, поєднувати зі збором учнями в процесі екскурсії матеріалу для виконання.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження за процесами з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

З метою проведення пошуковоїта навчально-дослідної роботи в позаурочний час для учнів 8-9 кл. проводиться пошуково-дослідницька робота.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед учителем.

Практичні заняття та заняття з практикуму проводяться з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо, поєднувати зі збором учнями в процесі екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу будуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове     забезпечення     освітньої     діяльності.     Гімназія повністю укомплектований необхідними кадрами для забезпечення освітньої діяльності.

У 7-9 класах викладає ____ вчителів: четверо мають кваліфікаційну категорію “спеціаліст”, десять - _ кваліфікаційну категорію, двоє - _ кваліфікаційну категорію, _-вищу кваліфікаційну категорію, серед яких четверо ”Старших вчителів” та _ “Вчителів- методистів”.

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності. Всі учні 7-9 кл. забезпечені підручниками, вчителі у своїй роботі використовують навчальні програми (додаток 1), підручники і навчально-методичні посібники, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Не останнє місце в роботі гімназії займають моніторингові дослідження, які і надалі будуть проводитися. З метою глибокої перевірки якості знань та якості перевірки цих знань учителями щороку проводиться:

моніторинг успішності учнів (щомісяця);

моніторинг якості знань учнів ( в кінці семестру, року).

Результати моніторингових досліджень досягнень учнів 6-9 кл. у 2022- 2023 н.р. такі: високий рівень знань мають _ учнів та учениць, що становить _%, достатній _учнів, що становить _%, середній рівень знань мають _ учнів, що становить _%, початковий - _ учнів, що становить __%.

моніторинг результативності роботи вчителя ( регулярно за окремим планом);

моніторинг рівня адаптації учнів 5-х кл.

моніторинг   якості   знань   учнів   з   тих   предметів,   які   за   планом внутрішнього контролю, підлягають перевірці.

Одним з напрямків роботи педагогічного колективу гімназії є робота з обдарованими та талановитими учнями. Така кропітка робота дає свої результати.

Учні гімназії постійно беруть участь у предметних олімпіадах, конкурсах, змаганнях тощо. Підтвердженням результативності цієї роботи є такі досягнення: _______

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності; Основними завданнями щодо оновлення методичної бази освітньої діяльності гімназії є:

-модернізація системи науково-методичної роботи з педагогічними працівниками гімназії шляхом використання сучасних підходів щодо організації науково-методичної роботи;

-оновлення змісту і форм науково-методичної роботи з педагогічними кадрами гімназії шляхом активізації та здійснення інноваційної діяльності вчителя та впровадження нових педагогічних технологій, методик, інтерактивних форм і методів навчання дорослих;

-координація і науково-методичний супровід допрофільної підготовки здобувачів освіти.

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення проводиться і буде проводитися постійно, відповідно до плану роботи гімназії на рік, перспективного плану розвитку гімназії та плану внутрішного контролю. Ці питання регулярно розглядаються на засіданнях педагогічної ради гімназії, методичних об’єднань (комісій),творчих груп тощо.

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища гімназії; Моніторинг стану сформованості освітнього середовища гімназії має на меті чіткий контроль розвитку освітнього середовища, в яке входять учні, вчителі та батьки. Протягом 2022-2023 н.р. було проведено соціально-психологічну роботу за такими напрямами: діагностичний, консультаційний, корекційно- відновлюваний та розвивальний, просвітницький, соціально- перетворювальний, організаційно-методичний, захисний, прогностичний.

Моніторинг освітнього середовища навчального закладу забезпечує оптимізацію взаємодії суб’єктів освітнього середовища на всіх рівнях. Перспективними є дослідження щодо збору діагностичної інформації (психологічного стану дитини/вчителя, ціннісні орієнтації, адаптація, емоційний клімат в класі/колективі) для зовнішнього та внутрішнього аналізу, а також соціально-педагогічний супровід дітей пільгових категорій.

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. Підвищення фахового і кваліфікаційного рівня, методичної майстерності педагогічних працівників гімназії відбуваються завдяки:

системі методичної роботи в гімназії,

навчанню на курсах підвищення кваліфікації, самоосвіті педагогічних працівників,

відвідуванню педагогічними працівниками, за власним бажанням, заходів за межами навчального закладу.

У системі методичної роботи заплановані заходи, які сприяють підвищенню кваліфікації та фахової майстерності педагогічних працівників. Це заходи з вивчення передового педагогічного досвіду та втілення їх у практику, поширення педагогічного досвіду педагогічних працівників, кооперативне і корпоративне навчання педагогічних кадрів, організація роботи авторських творчих майстерень тощо.

Освітня програма гімназії передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

У _ класах гімназії (7-9 кл.) навчається _ учнів та учениць.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальним тижнем.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128

«Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Навчальний план складений з урахуванням гранично-допустимого навантаження.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично-допустимого навантаження учнів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".