Покровський район. Криворізька гімназія № 57

 





Положення про забезпечення якості освіти

 

 

СХВАЛЕНО

Рішення  педагогічної ради 

Криворізької гімназії № 57

(протокол №___від ________)

Голова педради

____________Любов КРИВОКУЛЬСЬКА

                ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Криворізької гімназії №57

                 №___від ________

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему 

забезпечення якості освіти

Криворізької гімназії №57

Криворізької міської ради

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему  забезпечення якості освіти

Криворізької гімназії №57 Криворізької міської ради

 

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Криворізькій гімназії №57  Криворізької міської ради  (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», статті 38 Закону України  «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти «Внутрішня система забезпечення якості освіти: Абетка для директора» Державної служби якості освіти України, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

У процесі розроблення Положення про ВСЗЯО враховувалися Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення
якості освіти у закладах загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН від 30.11.2020 №1480. 

Метою запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти є виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей, формування довіри громади до ЗЗСО.

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту», забезпечує керівник закладу.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості спирається на такі принципи:

  • Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність Криворізької гімназії №57 Криворізької міської ради  (далі – КГ №57) , є дитина.
  • Автономія Криворізької гімназії №57 передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам початкової загальної освіти та базової середньої освіти. Цілісність системи управління якістю освіти. Усі компоненти діяльності Криворізької гімназії №57 взаємопов’язані та взаємозалежні.
  • Постійне вдосконалення. Педагогічний колектив закладу постійно працює над вдосконаленням освітньої діяльності шляхом гнучкості до змін в освітній сфері та створення нових можливостей.

 

  • Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у Криворізької гімназії №57 не є замкнутою, на неї впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.
  • Гнучкість і адаптивність. Освітня діяльність у Криворізькій гімназії №57  змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства. Педагогічний колектив плідно працює над удосконаленням фахових компетенцій шляхом підвищення кваліфікації за різними напрямами, зокрема на курсах підвищення кваліфікації, участі  у вебінарах і тренінгах, семінарах та практикумах, самоосвіті.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

  • стратегія  та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу; 
  • організація освітнього процесу  в умовах дистанційного навчання;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Внутрішні чинники  забезпечення якості загальної середньої освіти включають :

  • якість основних умов освітнього процесу;
  • якість реалізації освітнього процесу;
  • якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

  • наявність необхідних ресурсів(кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
  • організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.
  • Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:
  • освітнє середовище;
  • система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
  • система педагогічної діяльності;
  • система управлінської діяльності.

Колегіальним органом управління Криворізької гімназії №57, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на директора закладу освіти.

Організація та координація роботи із забезпечення внутрішньої системи якості освіти покладається на заступників директора закладу освіти відповідно до розподілу посадових обов’язків.

ІІІ. Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти

3.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах: 

  • принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю; 
  • принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу; 
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; 
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу. 
  • принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти; 
  • принцип відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; 
  • принцип системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу; 
  • принцип здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти; 
  • принцип готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін
  • принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності. 

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів: 

  • система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);
  • самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • система оцінювання навчальних досягнень учнів;
  •  професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
  • забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти; 
  • забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти;
  • запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
  • забезпечення якості освітньої діяльності під час дистанційного навчання;
  • розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом.

3.2. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

  • планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
  • організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; 
  • визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
  • контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
  • коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

  • самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
  • контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
  • контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

3.3. Самооцінюння

Функції самооцінювання 

– Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку. 

– Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу. 

– Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу. 

Форми самооцінювання

– Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора. 

– Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань. 

– Зовнішнє оцінювання діяльності. 

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на кожен навчальний рік. 

Самооцінювання включає три етапи: 

а) підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів; 

б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо; 

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень. 

Виконавці 

Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи.

3.4. Забезпечення безпечного і здорового освітнього середовища 

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулюються  Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Указом Президента України від 25 травня 2020 року №195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі», відповідно до Конвенції ООН про права дитини, наказу МОН від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів середньої освіти», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» від 18.02.2018 №2657-VIII, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229, листа МОН від 18.05.2018 №1/11-5480, методичним рекомендаціям.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

  • безпечні й комфортні умови праці та навчання;
  • відсутність дискримінації та насильства;
  • створення інклюзивного і мотивувального простору.

Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в ЗЗСО передбачає:

  • розроблення й оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
  • розроблення й оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання і протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розроблення й оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • розроблення й оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

ІV. Системи та механізми забезпечення академічної доброчесності в Криворізькій гімназії №57

Система забезпечення академічної доброчесності в КГ №57 функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту». 

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; 

– контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 

– об’єктивне оцінювання результатів навчання. 

 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: 

– самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

– постійна підготовка до уроків, домашніх завдань; 

– самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів; 

– надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

 Порушенням академічної доброчесності КГ №57 вважається: 

– академічний плагіат; 

– фабрикація; – списування; 

– обман; 

– хабарництво;

 – відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти; 

– необ’єктивне оцінювання; 

– невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

 Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в КГ№57 , включають: 

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

 – ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення; 

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності; 

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності; 

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. 

 Виявлення порушень академічної доброчесності в КГ №57 здійснюється наступним чином.

 Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора гімназії. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти)

 До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника. Термін повноважень Комісії – 1 рік. Комісія звітує про свою роботу раз на рік.

 Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права: 

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження; 

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності; 

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності; 

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду. 

 

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у закладі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що будуть визначені документами КГ №57 та не суперечать чинному законодавству). 

Оцінювання здобувачів освіти КГ №57 ґрунтується на позитивному підході, що, передусім, передбачає врахування рівня досягнень учнів.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
  • дозволяє гарантовано досягти і перевищити ці результати;
  • заохочує учнів апробовувати різні моделі досягнення результату без ризику отримання негативної оцінки;
  •  розвиває в учнів упевненість у своїх здібностях і можливостях;
  • використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на основі затверджених Міністерством освіти і науки України критеріїв.

Критерії, затверджені Міністерством освіти і науки України, є загальними і використовуються як основа для здійснення оцінювання. Під час організації різних видів роботи, не передбачених вищезазначеним документом, учитель розробляє критерії, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), наскрізну освітню програму КГ №57, компетентнісний підхід до викладання предмету, організаційну форму проведення навчального заняття) та залучає до їх розробки здобувачів освіти.

Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження керівництвом закладу освіти.

Учителі мають систематично інформувати учнів про розроблені критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.

Учитель може застосовувати наступні способи контролю навчальних досягнень учнів:

  • усне опитування;
  • письмова самостійна, контрольна робота (тестова, комбінована, із закритими відповідями, із відкритими відповідями тощо);
  • контрольні нормативи;
  • лабораторні та практичні роботи (дослідження), практикуми;
  • комп’ютерне тестування;
  • захист проєктів;
  • аналіз портфоліо;
  • державну підсумкову атестацію учнів 4-х, 9-х (у формі ЗНО);
  • участь і результативність у шкільних, міських, обласних та Всеукраїнських етапах учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань, тощо.

Вчитель може застосовувати наступні види контролю навчальних

досягнень учнів:

  • поточне (на кожному уроці та навчальному занятті);
  • тематичне (в кінці вивчення кожної теми або декількох тем);
  • підсумкове (семестрове, річне).

У КГ №57 оцінюється не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня.

Учитель забезпечує мотивуючу роль оцінювання: має позитивно оцінювати навіть скромні досягнення учнів, якщо вони є результатом їх справжніх зусиль.

Оцінці підлягає рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку.

Впроваджуючи компетентнісний підхід оцінювання навчальних досягнень, вчитель оцінює:

  • вміння розв’язувати проблеми і приймати рішення;
  • уміння, які визначають здатність працювати в команді;
  • рівень розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;
  • уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні
  • питання і проблеми;
  • уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів постійного перебуває в системі внутрішніх моніторингових досліджень з боку адміністрації КГ №57.

Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів у КГ №57 використовуються такі основні джерела:

  • результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або інших форм завдань, розроблених учителем або членами адміністрації (у ході підготовки моніторингу допускається використання завдань міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших);
  • результати ДПА у початковій, базовій  школі;
  • підсумкове оцінювання учнів у класному журналі.

Можливі способи отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету;
  • аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;
  • порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти;
  • порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;
  • порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі;
  • порівняльний аналіз підсумкового оцінювання з результатами попередніх навчальних років;
  • порівняльний аналіз показника рівня навченості (за формулою Смірнова).

Результати моніторингових досліджень узагальнюються у формі таблиць, діаграм, гістограм, висновків та аналітичних довідок.

Поряд із 12-бальною системою у КГ №57 застосовується формувальне оцінювання, яке:

  • націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;
  • не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів;
  • широко використовує описове оцінювання;
  • застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;
  • забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;
  • визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

Учитель з метою впровадження формувального оцінювання використовує такі передумови:

  •  ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проєктів;
  • спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді;
  • заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;
  • пропонує чіткі критерії оцінювання;
  • формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;
  • розвиває критичне мислення учнів.

У формувальному оцінюванні переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний поступ учня.

Зміст критеріїв формувального оцінювання вчитель виробляє спільно з учнями до кожної окремої ситуації.

Учні КГ №57 можуть залучатися до самооцінювання та взаємооцінювання за визначеними попередньо критеріями.

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

 

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників КГ №57

1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.). 

2. Для учителів початкових класів критерії розроблено на основі наказу Державної служби якості освіти України від 01.03.2019 року №01-11/9 «Про затвердження методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації». Із врахуванням особливостей функціонування та рівня сформованості професійних компетентностей педагогічних працівників КГ №57.

3. Спостереження за діяльністю педагогічних працівників проводиться впродовж навчального року, включаючи, зокрема, спостереження під час відвідування навчальних занять, на перервах між начальними заняттями, а також огляд класної кімнати, спостереження за організацією взаємодії з учасниками освітнього процесу, в тому числі і з батьками.

4. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників КГ №57 здійснюється після завершення навчального року до початку наступного навчального року та доводиться педагогічним працівникам індивідуально шляхом надсилання електронного листа на електронну адресу педагога.

5. Критерії та показники оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників середньої  ланки КГ №57:

5.1. Критерій 1. Здатність ефективно планувати свою діяльність, використовувати сучасні освітні підходи до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Показники:

5.1.1.Педагогічний працівник планує свою діяльність, аналізує її результативність.

5.1.2.Педагогічний працівник застосовує освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

5.1.3.Педагогічний працівник надає дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах.

5.1.4.Педагогічний працівник забезпечує баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням.

5.1.5.Педагогічний працівник бере участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

5.1.6.Педагогічний працівник використовує інформаційно-комунікаційні технології, створює та/або використовує освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) в ході планування та реалізації освітньої діяльності.

5.1.7.Педагогічний працівник сприяє формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти:

  • формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини,
  • фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
  • розвиває – патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань Українського народу;
  • забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них) у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

5.1.8.Педагогічний працівник застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності.

 

5.2. Критерій 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Показники:

5.2.1.Педагогічний працівник забезпечує власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. (стосується курсів підвищення кваліфікації).

5.2.2.Педагогічний працівник здійснює інноваційну освітню діяльність, бере участь у освітніх проєктах, залучається до роботи як освітній експерт.

5.2.3.Педагогічний працівник бере участь у семінарах, тренінгах, майстер-класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

5.2.4.Педагогічний працівник транслює свої педагогічні напрацювання через участь у конкурсах педагогічної майстерності, освітніх виставках тощо.

 

5.3. Критерій 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти, створення сприятливих умов для здобуття освіти.

Показники:

5.3.1.Педагогічний працівник діє на засадах педагогіки партнерства.

5.3.2.Педагогічний працівник співпрацює з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечує постійний зворотній зв’язок.

5.3.3.Педагогічний працівник практикує педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форми професійної співпраці.

5.3.4.Педагогічний працівник створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

5.3.5.Педагогічний працівник забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

5.4. Критерій 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Показники:

5.4.1.Педагогічний працівник під час провадження педагогічної (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

5.4.2.Педагогічний працівник сприяє дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

5.4.3. Вчителі початкових класів закладу використовують з професійного стандарту «Вчитель початкових класів» закладу загальної середньої освіти» (№1143 від 10.08.2018 року) педагогічних працівників початкової школи» » адаптовані критерії самоосвітньої діяльності педагогічних працівників початкової школи.

 

5.5. Критерій 5. Результативність освітнього процесу.

Показники:

5.5.1. Педагогічний працівник забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, що відповідає вимогам відповідного державного стандарту (результативність річного оцінювання, участі учнів в ДПА.

5.5.2.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах різних рівнів.

5.5.3.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт по лінії МАН.

5.5.4.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках різних рівнів та різного спрямування.

6. Критерії та показники оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників початкової ланки КГ №57:

6.1. Критерій 1. Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів.

Показники:

6.1.1.Педагогічний працівник планує освітній процес із урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та наскрізної освітньої програми.

6.1.2.Педагогічний працівник використовує педагогічні технології в освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів.

6.1.3.Педагогічний працівник надає дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах.

6.1.4.Педагогічний працівник організовує роботу учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання.

6.1.5.Педагогічний працівник забезпечує баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням.

6.1.6.Педагогічний працівник демонструє позитивні навички вербальної та невербальної комунікації з учнями.

6.1.7.Педагогічний працівник застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності.

 

6.2. Критерій2. Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності.

Показники:

6.2.1.Педагогічний працівник формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

6.2.2.Педагогічний працівник розвиває в учнів патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу.

6.2.3.Педагогічний працівник забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них.

 

6.3. Критерій 3. Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання.

Показники:

6.3.1.Педагогічний працівник створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

6.3.2.Педагогічний працівник мотивує учнів до вибору виду діяльності та активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи.

6.3.3.Педагогічний працівник використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей.

6.3.4.Педагогічний працівник забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

 

6.4. Критерій 4. Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини.

Показники:

6.4.1. Педагогічний працівник співпрацює з родинами учнів, використовуючи різні форми комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

6.4.2.Педагогічний працівник долучає батьків до організації освітнього процесу та проводить спільно з ними заходи для дітей.

 

6.5. Критерій 5. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Показники:

6.5.1.Педагогічний працівник під час провадження педагогічної (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

6.5.2.Педагогічний працівник сприяє дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

6.6. Критерій 6. Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії.

Показники:

6.6.1.Педагогічний працівник аналізує сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформативну компетентність та визначає шляхи подальшого саморозвитку.

6.6.2.Педагогічний працівник здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного і особистісного зростання.

6.6.3.Педагогічний працівник бере участь у семінарах, тренінгах, майстер-класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

6.6.4.Педагогічний працівник постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності.

 

6.7. Критерій 7. Результативність освітнього процесу.

Показники:

6.7.1.Педагогічний працівник забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, що відповідає вимогам державного стандарту (результативність річного оцінювання, участі учнів у ДПА);

6.7.2.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах з базових дисциплін різного рівня;

6.7.3.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках різних рівнів та різного спрямування;

7.Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників КГ №57здійснюється за кожним критерієм та включає оцінювання за всіма показниками, що входять до відповідного критерію. Загальна оцінка є сумою балів за всіма критеріями.

8.Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників КГ №57за пунктами 5.1 – 5.4. та 6.1 – 6.6 здійснюється за такими критеріями: 

– у тому випадку, коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується постійно/системно, він оцінюється в 3 (три) бали; 

– коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується часто/в більшості випадків, він оцінюється у 2 (два) бали;

– коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується епізодично/не простежуються, він оцінюється в 1 (один) бал.

9.Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників КГ №57 за пунктами 5.5.1 (5-9 кл.) та 6.7.1 (1-4 кл.) здійснюється шляхом розрахунку річного середнього балу навчальних досягнень учнів, яких навчає вчитель. У випадку, якщо учні педагога складали державну підсумкову атестацію в поточному році середній бал по ДПА враховується для оцінки вищезазначених пунктів шляхом розрахунку середнього арифметичного між середнім балом за річне оцінювання та середнім балом за ДПА.

10.Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників КГ №57 за пунктами 5.5.2 – 5.5.4 та 6.7.2, 6.7.3 здійснюється шляхом розрахунку суми балів за кожного призера (І, ІІ, ІІІ місця) на кожному рівні (етапі) в обсязі І місце – 3 бали, ІІ місце – 2 бали, ІІІ місце – 1 бал.

11.Сума балів за всіма показниками вищезазначених критеріїв є загальною оцінкою педагогічного працівника у поточному навчальному році.

12.Адміністрація КГ №57, у разі потреби, може здійснювати аналіз за кожним критерієм (показником) окремо шляхом розрахунку суми балів, набраних всіма педагогічними працівниками у співвідношенні до максимально можливої кількості балів за певним показником у відсотках.

 

VІІКритерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників КГ №57

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку КГ №57 та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1.1.У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.1.2.У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.1.3.У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.1.4.Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1.Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1.Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та наскрізної освітньої програми.

3.2.Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3.Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1.У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2.Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3.Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4.Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5.Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6.У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1.Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2.Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

5.3.Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

– саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

– стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку КГ №57, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

– річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

– здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

– забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

– поширення позитивної інформації про заклад;

– створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

– застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

– забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

 

6.Аналіз виконання вищезазначених вимог директором закладу освіти забезпечується щорічно у рамках щорічного звіту керівника.

 

VІІІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти 

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в КГ №57 є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування. 

Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та підтримки здобувачів загальної середньої освіти в школі відповідає основним санітарно-технічним вимогам. Освітній процес здійснюється у 23  класних кімнатах, 3 майстернях, спортивному залі. У закладі є два комп’ютерних класи, бібліотека з читальним залом, актова зала, харчоблок. 

Споруда відповідає паспортним даним і санітарно – гігієнічним нормам. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані. Навчальні кабінети – це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам та обладнані сучасними технічними засобами навчання. 

Створене належне освітнє середовище для  здійснення освітнього процесу у 1-4 класах  відповідно до Концепції «НУШ».

Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну. Матеріально-технічна база закладу освіти повністю пристосована для освітнього процесу.

Криворізька гімназія №57  для організації освітнього процесу забезпечена такими ресурсами, як:

  • Державним стандартом загальної середньої освіти;
  • типовими освітніми програми;
  • статутом закладу освіти;
  • стратегією розвитку закладу освіти;
  • річним планом роботи закладу освіти;
  • освітньою програмою закладу освіти;
  • штатним розписом закладу освіти;
  • календарно-тематичним плануванням;
  • методиками й технологіями організації освітнього процесу;
  • методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
  • системою матеріального та морального заохочення;
  • планами підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. 

Бібліотечний фонд закладу нараховує  15677 примірників. 

Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 100 %. 

КГ №57 має доступ до мережі Інтернет,  баз даних у режимі online,  електронну пошту  [email protected]

 

ІX. Організація освітнього процесу  в умовах дистанційного навчання

У КГ №57 дистанційне навчання здійснюється відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття базової загальної середньої освіти, затвердженого  наказом  МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224.

Технології дистанційного навчання використовуються для проведення оцінювання, консультацій, вивчення окремих тем з предмета та дозволяють продовжувати освітній процес під час карантину, впровадження воєнного стану та інших надзвичайних обставин.

Для забезпечення дистанційної, змішаної форми навчання учнів в умовах воєнного стану та створення єдиного інформаційного середовища  освітнього закладу, адміністрація і колектив Криворізької гімназії №57  використовують пакет хмарних сервісів Google G Suite for Education.

Згідно Положення адміністрація та педагогічні працівники: 

  • мають забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання під час організації освітнього процесу; 
  • організовувати в синхронному режимі не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти; 
  • забезпечувати регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм (за потреби) підтримки в освітньому процесі; 
  • педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, мають підвищувати свою кваліфікацію щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі. 
  • адміністрація закладу повинна включати до внутрішньої системи забезпечення якості освіти механізм моніторингу та контролю якості дистанційного навчання: відстеження регулярності синхронної взаємодії, формування в учнів навичок самоконтролю, способи забезпечення академічної доброчесності в умовах віддаленості учасників дистанційного навчання, різні методи вивчення думки учасників освітнього процесу щодо недоліків і труднощів у навчанні, визначення потреби у навчанні педагогічних працівників та організація відповідного з навчання (у тому числі взаємонавчання педагогічних працівників одного закладу освіти) тощо. 
  • керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснює контролю (у спосіб, схвалений педагогічною радою) за виконанням освітніх програм.

Оцінювання здобувачів освіти

  • учні на дистанційному навчанні обов’язково проходять формувальне, поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
  • результати оцінювання фіксуються в класних електронних журналах і свідоцтвах досягнень;
  • оцінювання можна проводити за системою, визначеною законодавством, або за власною шкалою закладу освіти; 
  • оцінювання може відбуватися очно або дистанційно, але з дотриманням академічної доброчесності.

Облік навчальних занять

У класному електронному журналі зазначається  режим проведення (синхронний, асинхронний) конкретного уроку.

Усі уроки, незалежно від режиму проведення, датуються відповідно до календарно-тематичного планування.

Відмітку про відсутність учня можна робити лише в разі уроку в синхронному режимі.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Ефективне управління якістю освітньої діяльності у Криворізькій гімназії №57 забезпечують  електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. 

При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп’ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії. 

Структура інформаційних систем закладу освіти включає такі підсистеми: 

електронна система звітності;∙  електронна база даних учнів закладу освіти;∙  електронна база даних педагогічних працівників;∙    бібліотечна інформаційна система, яка служить для обліку бібліотечних∙ фондів, пошуку користувачами літературних джерел, оформлення й задоволення запитів. 

Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми: перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків.

 

XІ. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

  • організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість і зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку під час пересування в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються);
  • забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
  • адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розроблення індивідуальної програми розвитку);
  • реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
  • здійснення психолого-педагогічного супроводу формування в дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості в суспільстві.

XІІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в школі Дані щодо процедури та результатів оцінювання узагальнені в таблиці «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1).

Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

  • освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
  • система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
  • управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, семестр, квартал, щомісячно, щотижнево тощо).

Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови професійних спільнот, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради закладу освіти, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

 

ХІІІ. Прикінцеві положення

Положення схвалюється педагогічною радою, затверджуються  й уводиться в дію наказом директора закладу освіти.

Зміни та доповнення до Положення схвалюються педагогічною радою, затверджуються й уводиться в дію наказом директора закладу освіти.

Перегляд та актуалізація Положення здійснюється в таких випадках:

  • зміна законодавства;
  • зміна цілей, організаційної структури та/або назви закладу освіти;
  • виявлення невідповідностей при інституційному та внутрішніх аудитах.

Ознайомлення персоналу закладу освіти із Положенням та змінами і доповненнями до нього здійснюється в установленому порядку.

Положення оприлюднюється на офіційному сайті закладу освіти.